Fínski a nórsky premiér telefonovali s Putinom o vojnu na Ukrajine
Prezident Fínska Alexander Stubb a premiér Nórska Jonas Gahr Støre sa 27. októbra iniciatívne telefonovali s Volodymyrom Putinom o vojne Ruska proti Ukrajine. Rozhovor pokračoval v ich stretnutí v Osle 20. októbra a podľa ich hodnotenia je Rusko vážne naladené na stretnutie pracovných skupín v Abú Zabí. Závisí však od postoju USA.
Hlavné body
- Stubb a Støre telefonovali s Putinom 27. októbra 2026 z vlastnej iniciatívy.
- Hovor trval 90 minút, hoci pôvodne plánovali 20 minút.
- Po hovore informovali Volodymyra Zelenského, že Rusko podľa nich vážne uvažuje o stretnutí pracovných skupín v Abú Zabí.
- Ukrajina navrhuje pre návštevu mierové kroky v energetike a na mori, výmenu zajatcov a návrat domov, ako aj formát stretnutia na úrovni lídrov.
- Ukrajina, USA a Rusko plánovali začiatkom novembra trojstrannú stretnutie technických tímov v Abú Zabí, no jeho uskutočnenie závisí od USA.
- Počas hovoru Putin znova požadoval uznanie „reálí na zemi“ a odstránenie „prvých príčin“ vojny.
- Fínsko a Nórsko планируют informovať európskych partnerov a bezpečnostných poradcov o výsledkoch rozhovoru.
Prečo je to dôležité
Kontakt Putina s európskymi lídrami podporujúcimi Ukrajinu vytvoril ďalší diplomatický kanál na diskusiu o ukončení vojny. Zároveň však jeho pozícia v otázke „prvých príčin“ vojny, uznania „reálí na zemi“ a kompromisov o Donecku poukazuje na pretrvávajúce neshody. Hodnotenie Stuba a Støreho môže ovplyvniť výhľad stretnutia pracovných skupín v Abú Zabí, ktoré však podľa Zelenského závisí od účasti a pozície USA.
Čo sa stalo
Prezident Fínska Alexander Stubb a premiér Nórska Jonas Gahr Støre uskutočnili 27. októbra telefonát s Volodymyrom Putinom. Hovor iniciovali samostatne, vystupovali ako lídri svojich krajín, nie Európskej únie, a pokračoval v ich stretnutí v Osle 20. októbra. Pred telefonátom sa obidvoma stretli so Zelenským a vymedzili témy plánovaného trojstranného stretnutia pracovných skupín v Abú Zabí. Po hovore informovali Ukrajinu a USA a svoje závery odovzdali Zelenskému.
Rozhovor trval 90 minút namiesto plánovaných 20. Podľa Financial Times väčšinu času Putin venoval výkladu historických príčin konfliktu a možnosti okamžitého prímeria sa podľa týchto správ prakticky nevenovala. Zdroje blízke Kremľa, ktoré citovala Reuters, informovali, že Putin odmietol kompromis v otázke Donecka. Počas hovoru požadoval, aby každá mierová dohoda uznávala „reality na zemi“ a uviedol, že odstránenie „prvých príčin“ vojny musí predchádzať budúcim rokovaniam.
Ukrajina chce počas stretnutia technických tímov rokovať o prvých krokoch deeskalácie v energetike a na mori, výmene vojnových zajatcov a ich návrate domov a o možnom formáte trojstranného stretnutia na úrovni lídrov. Samostatným bodom programu sú garancie bezpečnosti pre Ukrajinu, ktoré Kyjiv порушує перед USA a Európskou úniou. O bezpečnostných garanciách pre seba hovorila aj Rusko.
Ako to opisujú ukrajinské zdroje
Ukrajinská perspektíva sa sústredíva na to, či telefonát pomôže odomknúť trojstranné rokovania v Abú Zabí, a na ukrajinskom programe deeskalácie. Kyiv navrhuje začať konkrétnymi opatreniami v energetike a na mori, обміном полонених і поверненням їх додому та обговоренням формату зустрічі на рівні лідерів. Гарантії безпеки залишаються окремим ключовим питанням порядку денного. Територіальні питання є для Києва «червоною лінією» і можуть розглядатися лише лідерами держав, які воюють, на відповідному рівні. Чинний склад української переговорної групи працює щодня над дипломатичним процесом, гарантіями безпеки та економічними питаннями; Зеленський відкритий до змін у разі появи альтернативних кандидатів.
Ako to opisujú medzinárodné zdroje
Міжнародний контекст розглядає дзвінок як прямий контакт Путіна з обраними європейськими лідерами після розмови з Еммануелем Макроном у липні 2025 року. Фінляндія і Норвегія представили свої країни як сусідів Росії та порушили питання безпеки Балтійського моря і Північної Європи. Водночас Європейська комісія не бачить особливої готовності Путіна до мирних переговорів і закликає зберігати єдину позицію ЄС. Данієська прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен критично оцінила ініціативу, оскільки дзвінок не був узгоджений з іншими європейськими країнами. У центрі уваги також залишаються санкції, безпека Європи і майбутня присутність Європи за столом переговорів.
V čom sa spravodajstvo líši
Стубб і Стьоре оцінили, що Росія серйозно налаштована на зустріч в Абу-Дабі, тоді як Європейська комісія заявила, що не бачить особливої готовності Путіна брати участь у мирних переговорах. Джерела також різняться щодо попередження про дзвінок: частина матеріалів повідомляє, що Фінляндія та Норвегія попередили Україну і США, а інші — що Єврокомісія знала про розмову, проте європейських партнерів не попередили, що викликало обурення.
Súvislosti
Троясторонні зустрічі України, США та Росії перебували на паузі з лютого попереднього року, а відновлення планували на наступний місяць. Перед розмовою з Путіним Стубб і Стьоре поговорили з Зеленським і узгодили теми майбутньої тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі. Розмова стала продовженням зустрічі Стубба і Стьоре в Осло 20 жовтня. Раніше США запропонували створити демілітаризовані зони на Донбасі та Кінбурській косі, а Україна заявляла про готовність обговорювати такі компроміси на відповідному рівні. Американська сторона також попросила перенести заплановану зустріч у Брюсселі через увагу Вашингтона до Близького Сходу.