V Abú Dhábí sa začali rokovania Ukrajiny, USA a Ruska

Prečo je to dôležité

Bolo to prvé rokovanie v tomto trojstrannom formáli od februára 2026, čo znamenalo obnovenie vysokoúrovňovej diplomacie po dlhšej odmlke. Dohoda o masovom výmene zajatcov priniesla konkrétny humanitárny výsledok, zatiaľ čo rokovania o bezpečnostných zárukách a európskej bezpečnosti určili, či переговори можуть перейти від гуманітарних кроків до ширшої рамки. Zодночасна залученість США, європейських держав, НАТО та ЄС показала намагання розширити формат, хоча Росія відмовила європейським представникам 直接ну участь у главному залі.

Čo sa stalo

Перед початком основного тристороннього формату українська делегація провела окремі консультації з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Єврокомісії. До цих зустрічей долучилися Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Сторони обговорили гарантії безпеки для України, умови припинення війни, повоєнне відновлення, майбутню архітектуру європейської безпеки та механізми запобігання ескалації.

Українську делегацію очолював Рустем Умєров, російську — Володимир Мединський. США представляли Віткофф і Кушнер. На першому дні сторони обговорили гуманітарні заходи, деескалацію, параметри безпеки та можливі параметри гуманітарних кроків. За повідомленнями джерел, близьких до української делегації, Росія та Україна домовилися про масштабний обмін полоненими найближчим часом. Це було повідомлено, але в наданих джерелах немає підтвердження конкретних підписаних домовленостей.

Другий раунд планували на 11 листопада, зокрема для обговорення територіальних питань. Володимир Зеленський провів розмову з президентом Фінляндії Александром Стуббом, і вони домовилися продовжувати координацію дій.

Ako to opisujú ukrajinské zdroje

Українське висвітлення зосереджувалося на пріоритетах Києва: припиненні бойових дій, надійних післявоєнних гарантіях безпеки, економічному відновленні, гуманітарних заходах і якнайшвидшому звільненні полонених. Українська сторона наполягала, щоб спершу було припинено війну, а вже потім обговорювали нову архітектуру безпеки. Вона також захищала суверенітет, територіальну цілісність і право України самостійно ухвалювати рішення, не погоджувалася віддати Донбас замість гарантій безпеки та сумнівалася у виконанні можливих американських зобов’язань президентом Дональдом Трампом.

Ako to opisujú medzinárodné zdroje

Міжнародний виклад переговорів у першу чергу фокусувався на посередницькій ролі США, участі європейських тавіт і НАТО та перспективі переходу до ширшого багатостороннього формату. Найочевиднішим безпосереднім результатом називали обмін полоненими, а безпечостні гарантії, деескалацію та архітектуру європейської безпеки — головними змістовими питаннями. Водночас у міжнародному висвітленні домінували розбіжності: Росія не погоджувалася на негайне перемир’я без визначених параметрів безпеки та відкидала пряму участь європейців у головному форматі, тоді як США й Україна прагнули залучити Європу до наступного раунду.

V čom sa spravodajstvo líši

Головна розбіжність стосувалася порядку дій. Україна та Європа вимагали негайно припинити бойові дії й лише після цього обговорювати нову європейську безпечну архітектуру. Москва відкинула вимогу негайного припинення вогню та наполягала, що спершу мають бути визначені параметри післявоєнної безпеки. Друга суперечка стосувалася участі Європи: Росія відмовилася від прямих переговорів із європейськими представниками, а США та Україна хотіли ширшого формату за участю європейських держав.

Американські пропозиції також передбачали можливі зміни адміністративних меж Донецької та Луганської областей, щоб Росія могла формально заявити про повний контроль, залишивши фактичний контроль над українськими містами у ЗСУ. Це було лише одним із розглянутих варіантів, а не ухваленою домовленістю. США також розглядали послаблення санкцій і повернення Росії до європейських енергетичних ринків; Україна та європейські партнери відкинули останню пропозицію. Українські учасники сумнівалися, що Дональд Трамп виконає потенційні гарантії безпеки, тоді як американські переговорники вважали, що Росія може погодитися на гарантії за аналогією до статті 4 або 5 НАТО.

Súvislosti

Перед переговорами у Абу-Дабі США та Україна провели координаційні зустрічі з європейськими партнерами, щоб узгодити позиції перед початком тристороннього формату. Росія заперечувала участь європейців у головному залі, тому європейські делегації спілкувалися з Україною окремо. Обговорювалися практична система безпеки, застосування наявних європейських інституцій та угод, управління ризиками й запобігання небезпечній ескалації. США, Україна та Європа підтвердили, що сильне НАТО залишатиметься центральним елементом євроатлантичної колективної оборони.