Zelenskyj stanovil „červené čiary“ Ukrajiny pred rokovaním s USA a Ruskom

Prečo je to dôležité

Zelenskyjove vyjadrenia presne vymedzujú hranice ukrajinského rokovacieho priestoru: neutrálny štát, limity pre armádu, územné ústupky a bezpečnostné záruky. Zároveň ukazujú, že Ukrajina súhlasí s technickými rokovaniami, ktoré by mohli priniesť konkrétne výsledky, napríklad energetické alebo námorné prímerie. Požiadavka členstva v NATO alebo záruk podľa článku 5 zvyšuje štandard bezpečnostného rámca, ktorý Ukrajina prijme, a môže zúžiť priestor dohody na plánovanom stretnutí.

Čo sa stalo

Volodymyr Zelenskyj окреслив позицію України перед узгодженим тристороннім зустріччю переговорних команд з США та Росією в першій половині листопада. За його словами, Україна не погодиться на нейтральний статус чи обмеження чисельності армії, а питання територій можуть обговорюватися лише на рівні лідерів держав. Інші питання можна вирішувати на рівні технічних груп.

Серед можливих результатів Зеленський назвав домовленість про енергетичне перемир’я або припинення вогню в Чорному морі, обмін полоненими за формулою «всіх на всіх», розблокування морських перевезень, опрацювання документа про завершення війни та підготовку зустрічі лідерів держав. Він назвав енергетичне перемир’я першим сигналом реальної готовності Росії завершити війну. Також заявив, що не хотів би скасування всіх санкцій проти Росії до зустрічі лідерів України, США та РФ.

Щодо гарантій безпеки Зеленський уточнив, що вони мають передбачати або членство в НАТО, або гарантії від США та Європи за зразком статті 5 НАТО. Він додав, що хоче зберегти армію у складі 800 тисяч осіб за наявності достатнього фінансування, а майбутня чисельність ЗСУ залежатиме від фінансових можливостей України та участі партнерів. Питання чисельності армії він не обговорює з Росією чи США; у разі вступу до НАТО його можна буде обговорити з Альянсом.

Ako to opisujú ukrajinské zdroje

Українські медіа переважно зосереджуються на «червоних лініях» Зеленського: відсутності нейтрального статусу, відсутності обмежень для армії, непоступливості з питаннями окупованих територій і вимозі гарантій, які не може диктувати Росія. Водночас вони підкреслюють готовність України до технічних переговорів, енергетичне перемир’я як тест готовності Москви завершити війну та підготовку зустрічі лідерів як потрібний дипломатичний результат.

V čom sa spravodajstvo líši

Джерела розходяться щодо обміну військовополоненими 23 жовтня: більшість повідомлень підтверджують повернення до України 270 військовополонених, але одна спірна версія стверджує, що такого обміну того дня не відбулося. Окрема розбіжність стосується американського мирного плану, описаного The Economist: він передбачав скорочення української армії до 600 тисяч військовослужбовців і обмеження можливостей ударів по Москві та Санкт-Петербургу, тоді як Зеленський наголосив, що це питання, яке не обговорюється з Росією чи США.

Súvislosti

Останні повідомлені тристоронні переговори України, США та Росії відбулися 17–18 лютого 2026 року в Женеві. Перед цим сторони зустрічалися 23–24 січня та 4–5 лютого в Абу-Дабі, а плановане продовження було відкладено через початок бойових дій Ізраїлю та США проти Ірану. Пізніше США заявили про готовність відновити переговори, а Росія повідомила про готовність приєднатися після 4 листопада. Відповідно до повідомлень, Стів Віткофф передав Володимиру Путіну 21 жовтня в Санкт-Петербурзі документ з американськими пропозиціями щодо завершення війни, підготовлений після консультацій з українськими та європейськими лідерами в Осло. Окремо готується тристоронній саміт Росія–Китай–США на полях форуму АТЭС у Китаї 18–19 листопада.