Rusko súhlasilo s obnovením trojstranných rokovaní, Moskva však môže žiadať ústupky NATO
Rusko súhlasilo s obnovením technických trojstranných rokovaní s Ukrajinou a USA v novembri, zatiaľ čo Zelenský uviedol, že stretnutie sa má konať vlistopri. Diplomatické zdroje však tvrdia, že Moskva môže переговори викориžit na získanie ústupkov od NATO, najmä obmedzenia jeho vojenskej prítomnosti v Európe. Kyjev ani moskovský predstaviteľ neočakávajú, že prvá stretnutie prinesie prielom.
Hlavné body
- Technické trojstranné rokovania Ruska, Ukrajiny a USA sa majú obnoviť v novembri v Abú Zabí.
- Rusko navrhlo rokovania v prvých desти дňoch novembra, інý jeho výrok uvádzal obnovenie po 4. novembri.
- Kyjev a Washington sa snažili presunúť stretnutie približne o týždeň skôr, no Moskva to do večera 25. októbra nepotvrdila.
- Zelenský očakáva, že výsledkom prvej stretnutia bude príprava stretnutia lídrov o ukončení vojny.
- Podľa diplomatických zdrojov môže Moskva využiť rokovania a účasť Európy na žiadosť o ústupky týkajúce sa rozšírenia a prítomnosti NATO.
- Zúženie prítomnosti NATO na úroveň z roku 1997 by mohlo znamenať výber vojENS z Poľska, Estónska, Lotyšska, Litvy a Fínska.
- Ukrajina označila územné otázky za „červenú líniu“, яку можна розглядати лише на рівні лідерів.
Prečo je to dôležité
Obnovenie trojstranného formátu vytvorí nový kanál для обговорення війни після тривалої паузи. Водночас Москва може намагатися торгувати своєю участю в переговорах за поступки НАТО щодо його розширення та військової присутності. Потенційне скорочення присутності Альянсу до рівня 1997 року зачіпає п’ять країн із спільним кордоном із Росією. Перша зустріч, імовірно, не принесе предметних домовленостей, а питання територій може вийти за межі компетенції робочих переговорних груп.
Čo sa stalo
Росія погодилася провести технічні трёхсторонні переговори з Україною та США в листопаді після тривалої паузи в переговорах за посередництва Вашингтона. Основним місцем зустрічі називали Абу-Дабі, хоча деякі джерела в уряді США як можливу альтернативу називали Швейцарію. Київ і Вашингтон просили Москву перенести зустріч на тиждень раніше, але станом на вечір 25 жовтня остаточного підтвердження не було.
Володимир Зеленський заявив 23 жовтня, що тристороння зустріч переговорних груп запланована на першу половину листопада. Очікуваним результатом він назвав підготовку зустрічі лідерів для обговорення завершення війни. Українська команда при цьому не очікує прориву на першій зустрічі і вважає, що предметні домовленості можуть потребувати кількох раундів. Юрій Ушаков назвав першу зустріч пробним періодом або пробним запуском і також не очікує значного прогресу.
Питання безпеки Європи після завершення війни можуть вийти за межі вузького порядку денного. Стів Віткофф запропонував обговорити їх на майбутній зустрічі в Абу-Дабі. Водночас Дмитро Пєсков допустив обговорення територіальних компромісів, тоді як Зеленський назвав питання територій «червоною лінією», яку можна обговорювати виключно на рівні лідерів.
Ako to opisujú ukrajinské zdroje
Українські джерела розглядають повернення Росії до переговорного процесу як мінімально необхідний успіх останніх контактів американських представників із Володимиром Путіним. Україна прагне перенести розмову з вузьких і невирішуваних територіальних претензій Москви до ширшої теми майбутньої системи безпеки України та Європи після Донбасу. Один із напрямів, запропонований Зеленським, — заморозити бойові дії на нинішній лінії фронту, щоб якнайшвидше припинити війну. Водночас Київ не очікує прориву на першій зустрічі й наполягає, що питання територій мають вирішуватися на рівні лідерів.
Ako to opisujú medzinárodné zdroje
Міжнародне висвітлення зосереджується на відновленні переговорів, посередництві США та можливому використанні процесу для отримання поступок від НАТО. Значна увага приділяється можливому поверненню присутності Альянсу до рівня 1997 року, що передбачало б виведення військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінлянди. Ця вимога вписується в позицію Володимира Путіна, який неодноразово називав розширення НАТО однією з корінних причин війни проти України. Європейські посадовці не мають наміру поступатися вимогами Москви, а НАТО вже відхилило вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку. Безпековий контекст загостриють посилення російських гібридних атак і провокацій проти європейських країн, які підтримують Україну.
V čom sa spravodajstvo líši
Місце проведення переговорів неоднозначно визначене: більшість повідомлень називає Абу-Дабі, а деякі джерела в уряді США як можливий варіант — Швейцарію. Також розходяться формулювання дати: Росія пропонувала провести переговори 10 листопада, тоді як в іншому повідомленні йшлося про можливість їх відновлення після 4 листопада. Москва до вечора 25 жовтня не підтвердила перенесення зустрічі на тиждень раніше. У питанні територій Кремль допускає можливість компромісів, а Україна залишає це питання «червоною лінією» для рівня лідерів.
Súvislosti
У першій половині 2026 року попередній переговорний сезон переважно зосереджувався на ідеї демілітаризованої зони на Донбасі, яку сторони називали «Доннілендом». Попередні переговори не призвели до припинення вогню, оскільки Путін вимагав передати Росії частину Донбасу, яку російські війська ще не контролювали. Росія також на початку заявляла, що не бачить можливості для переговорів до кінця зими, але пізніше погодилася на тристоронній формат.
У січні 2022 року НАТО погодився обговорювати занепокоєння Москви, проте відхилив вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн, які раніше входили до радянського блоку. Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році. Польща, Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія мають спільний кордон із Росією.