Zverejnené · Aktualizované

Západné rozviedky: Putin nie je pripravený na vážne rokovania a vojnu chce pokračovať do konca zimy

Západné rozviedky podľa dostupných správ hodnotia, že Vladimir Putin nie je pripravený na vážne rokovania o ukončení vojny na Ukrajine a plánuje pokračovať v bojoch aspoň do konca zimy. Jedna z rozviedok вважає, že Moskva розраховує на передачу всього Донбасу та відмову України від вступу до NATO, чого Київ найімовірніше відхилить. Паралельно в Китаї та Берліні відбувалися зустрічі для просування переговорного процесу.

Hlavné body

  • Західні розвідки оцінюють, що Путін прагне продовжувати бойові дії щонайменше до кінця зими 2027 року.
  • Путін сподівається на просування російської армії на сході України або послаблення українського опору ударами дронів і ракет по Києву.
  • Росія зазнає значних втрат, труднощів із мобілізацією та економічної нестабільності.
  • Путін відкинув ідею навіть часткового припинення вогню, що суперечить вимозі Дональда Трампа припинити бойові дії.
  • За оцінками західних розвідок, щомісяця в Україні гинуть або зазнають тяжких поранень від 40 до 50 тисяч російських військових.
  • Принаймні одна західна розвідувальна служба вважає, що умови угоди мали б передбачати передачу Росії всього Донбасу та зобов'язання України ніколи не вступати до НАТО.
  • Деякі європейські посадовці підозрюють, що Москва затягує час, сподіваючись на послаблення підтримки України після виборів у Європі у 2027 році.

Prečo je to dôležité

Ocenenia naznačujú, že namiesto blízkeho ukončenia vojny treba počítať s pokračovaním bojov a zosilnením zimných útokov na Ukrajinu. Rozpor medzi odmietnutím čiastočného prímeria zo strany Putina a požiadavkou Donalda Trumpa na zastavenie bojov môže zhoršiť šance na diplomatické riešenie. Zároveň sa zvyšuje tlak na Moskvu, čo však podľa správ zároveň posilňuje Putinovu závislosť od pokračovania vojny na udržanie vnútorného poriadku a mocenskej pozície.

Čo sa stalo

Západné rozviedky podľa dostupných správ hodnotia, že Vladimir Putin nie je pripravený na vážne rokovania o ukončení vojny a прагне продовжувати бойові дії щонайменше до кінця зими 2027 року. Росія сподівається на подальше просування військ на сході України або на те, що ракетні й дронові атаки на Київ та інші міста послаблять український опір. Водночас Москва зазнає значних втрат, труднощів із мобілізацією та економічної нестабільності, що посилює тиск на Путіна. Путін відкинув ідею навіть часткового припинення вогню, чим суперечить вимозі Дональда Трампа припинити бойові дії. Одна з західних розвідувальних служб вважає, що можливі умови угоди включали б передачу Росії всього Донбасу та зобов'язання України ніколи не вступити до НАТО. Володимир Зеленський та інші високопосадовці Києва такі вимоги, ймовірно, відхилили б, що робить угоду нереалістичною.

Ako to opisujú ukrajinské zdroje

Українські медіа наголошують на оцінці західних розвідок про те, що Путін не готовий до серйозних переговорів і має намір воювати протягом зими. Вони також підкреслюють масштаб втрат російських військових, труднощі мобілізації та економічну нестабільність Росії, а також імовірне посилення ракетних і дронових атак на українську енергетичну інфраструктуру взимку. У переговорному контексті наголошується на участі України, тиску Вашингтона на Москву та вимозі безпекових гарантій за участю Європи й України. Окремо згадується готовність Зеленського винести питання про можливий вихід з Донбасу на громадське обговорення за умови підтвердження пакета гарантій безпеки.

Ako to opisujú medzinárodné zdroje

Міжнародний вимір зосереджується на суперечності між відмовою Путіна навіть від часткового припинення вогню та вимогою Трампа зупинити бойові дії. Посол Франції у Вашингтоні Орельєн Лешевальє описує Росію як таку, що перебуває у вкрай скрутному становищі через економічний стан і його вплив на легітимність Путіна, та стверджує, що війна потрібна Путіну для зміцнення лідерства й підтримки власного наративу. Європейські лідери відкидають російські вимоги щодо архітектури безпеки, зокрема відведення військ НАТО до позицій 1997 року, і закликають Москву підтвердити готовність до миру припиненням щоденних ударів по Україні. Водночас європейські дипломати сумніваються, що справедливий і тривалий мир настане найближчим часом, і підозрюють, що Москва грає на час до виборів у Європі 2027 року.

V čom sa spravodajstvo líši

Дату й місце тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та Росії повідомляють неоднаково: частина джерел називає 19 листопада й саміт АТЕС, інші — 20 листопада й економічний саміт у Шеньчжені.

Súvislosti

Повномасштабна війна триває вже майже п'ять років. Перші з лютого тристоронні переговори України, США та Росії відбулися 10–11 листопада в Абу-Дабі. 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори з Путіним у Москві, а ввечері зустрілися із Зеленським у Дубліні. 13 листопада лідери ЄС домовилися, що на переговорах із Росією Європу представлятимуть інституції ЄС, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. США попросили Москву погодитися на гарантії безпеки для України за зразком статті 5 Статуту НАТО, а питання про території пропонували відкласти до завершального етапу переговорів. Росія наполягає на новій архітектурі безпеки в Європі, зокрема на відведенні військ країн НАТО до позицій 1997 року. Українські переговорники відхилили запропоновану американцями зміну меж Донецької та Луганської областей, щоб Росія могла заявити про контроль над ними без передачі українських міст.