Lvovská regionálna rada vyhlásila rok 2027 za rok UPA, Romana Šuhevyča a Oľaha Oľžyča
Lvovská regionálna rada hlasovala 20. októbra 2026 za vyhlásenie roku 2027 rokom Ukrajinskej povstaleckej armády (UPA), jej veliteľa Romana Šuhevyča a básnika Oľaha Oľžyča. Rozhodnutie vyvolalo silnú kritiku poľských predstaviteľov, ktorí ho označili za škodlivý pre ukrajinsko-poľské vzťahy a európsku integráciu Ukrajiny. Výzvou neskôr zmizla z webu a sociálnych sietí rady, kým niektorí predstavitelia Poľska oznámili, že rozhodnutie nebude uplatnené.
Hlavné body
- 20. októbra 2026 Lvovská regionálna rada hlasovala za vyhlásenie roku 2027 rokom UPA, Romana Šuhevyča a Oľaha Oľžyča.
- Rozhodnutie súviselo s 120. výročím narodenia Šuhevyča a Oľžyča a 85. výročím vzniku UPA.
- Iniciatívu predložil Sviatoslav Šeremeta, poslanec rady a predseda jej kultúrneho výboru.
- Šeremeta počas zasadania označil uctené osobnosti za „našu históriu, našich hrdinov“.
- Verejné oznámenie rozhodnutia a jeho text boli v večer 20. októbra odstránené z oficiálneho webu a sociálnych sietí rady.
- Poľský minister zahraničných vecí Radosław Sikorski oznámil podpísanie návrhu na zahrnutie Šeremetu na poľský zoznam nežiaducich osôb.
- Ukrajinské ministerstvo zahraničných vecí označilo rozhodnutie za kontraproduktívne pre ukrajinsko-poľské vzťahy a vyzvalo Poľsko, aby sa zdržalo ostrých krokov.
Prečo je to dôležité
Rozhodnutie znovu otvorilo spor o historickej pamäti, hodnotení OUN, UPA, Romana Šuhevyča a udalostí na Volýni. Reakcia poľskej vlády na úrovni premiéra, ministra obrany a ministra zahraničných vecí ukazuje, že spor môže ovplyvniť dôveru, obrannú spoluprácu, bezpečnosť a európsky integračný proces Ukrajiny. Návrh санкції проти автора ініціативи є одним із найрізкіших заходів у цій відповіді.
Čo sa stalo
На пленарному засіданні 20 жовтня депутати Львівської обласної ради проголосували за оголошення 2027 року «роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича». Ініціатором рішення був депутат ради та голова комітету з питань культури Святослав Шеремета, який пов’язав рішення з майбутніми ювілейними датами. На основі рішення планували провести меморіальні, наукові, культурно-мистецькі, просвітницькі та інформаційні заходи. Увечері того ж дня публікацію та текст рішення видалили з офіційного сайту й соцмереж ради. Представники президента України, за словами Марціна Босацького, запевнили польську сторону, що рішення не набуде чинності.
Ako to opisujú ukrajinské zdroje
Українські джерела наголошують, що рішення ухвалене органом місцевого самоврядування на регіональному рівні, без консультацій з МЗС чи іншими центральними органами влади. МЗС називає рішення контрпродуктивним для відносин із Польщею, але підкреслює готовність вирішувати проблемні питання дипломатичними каналами. Ініціатор рішення пояснив, що воно присвячене українським національно-визвольним діячам і не спрямоване проти Польщі. Публікації планували меморіальні, освітні, наукові, культурні та інформаційні заходи.
Ako to opisujú medzinárodné zdroje
Польські джерела розглядають рішення крізь призму історичної пам’яті, польської оцінки діяльності УПА та волинської трагедії. У центрі уваги польських політиків перебувають не лише історична пам’ять, а й ризики для польсько-української співпраці, безпеки та перспектив вступу України до ЄС. Критикували рішення прем’єр Дональд Туск, міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, заступник міністра закордонних справ Марцін Босацький та інші польські представники. Частина польських муніципальних органів також заявила про можливе призупинення партнерських відносин із Львовом.
V čom sa spravodajstvo líši
Українське МЗС назвало рішення контрпродуктивним для українсько-польських відносин, тоді як польські посадовці охарактеризували його як шкідливий для України, провокаційний і такий, що може допомогти її суперникам. Польські джерела стверджують, що рішення не набуде чинності, а його видалення з офіційних сторінок назвали позитивним сигналом; водночас підтверджено, що рада ухвалила рішення і планувала відповідні заходи. Джерела також неоднаково описують формальний статус дії Польщі щодо Шеремети: йдеться про підписаний наказ або запит про внесення до списку небажаних осіб, але в одному з описів зазначено, що остаточне рішення мав ухвалити не міністр закордонних справ.
Súvislosti
Польща кваліфікує злочини, вчинені проти польського населення під час волинських подій, як геноцид, тоді як багато українських істориків і політиків розглядають їх у ширшому контексті польсько-української конфлікту, де відповідальність є з обох сторін. В українській історичній пам’яті ОУН та УПА часто сприймаються як символи боротьби за незалежність і післявоєнного опору СРСР. Подібні рішення щодо вшанування Шухевича або УПА раніше ухвалювали ради Львівської, Рівненської, Тернопільської та Волинської областей. Рішення Львівської ради було приурочене до 120-х річниць народження Шухевича й Ольжича та 85-ї річниці створення УПА.