Putin oslabuje medzinárodnú izoláciu, no vzájomné návštevy stále sporné

Prečo je to dôležité

Obnovený medzinárodný prístup Putina a hlásené ústupky USA свідčia o významnom oslabení izolácie Ruska. Potenciálne stretnutia Putina, Trumpa a Si Jinpinga môžu ovplyvniť spôsob, akým sa bude medzinárodne riešiť vojna Ruska proti Ukrajine. Zhoršovanie vzťahov medzi USA a Ukrajinю, зменшення підтримки Києва та суперечка щодо участі України в переговорах створюють суттєві ризики для її воєнного становища.

Čo sa stalo

Putin провів у Москві активну дипломатичну діяльність: telefonував із лідерами Фінляндії та Норвегії, приймав еміра Катару й президента Ірану на форумі країн-експортерів газу та супроводжував африканських лідерів на виставці. Він планував поїхати до Шеньчженя на форум АТЕС, де можлива тристороння зустріч із Сі Цзіньпіном і Трампом. Також він міг відвідати саміт G20 у Маямі в грудні, якщо прийме запрошення Трампа.

Адміністрація Трампа запросила Путіна на саміт, а інформація про запрошення та поступки з боку США викликала дискусії серед західних союзників. За повідомленням New York Times, США розглядали скасування санкцій щодо флагманського урядового інвестиційного фонду Росії, а Трамп погодився імпортувати російське дизельне паливо. Натомість відносини США з Україною продовжували погіршуватися: Київ повідомляв про брак американських засобів протиповітряної оборони та втрату частини доступу військ до Starlink, а Трамп публічно закликав українців замінити Зеленського.

Ako to opisujú ukrajinské zdroje

Українське висвітлення наголошує на заяві Володимира Зеленського про те, що будь-які рішення щодо майбутнього та територіальної цілісності України мають ухвалюватися за її участі. Зеленський відкинув формат переговорів США, Росії та Китаю без Києва, зазначивши, що такий формат не завершить війну. Окремою проблемою названо погіршення відносин із США, пріоритет Вашингтона у ресурсах для Близького Сходу, нестачу американських засобів ППО та скорочення доступу до Starlink.

Ako to opisujú medzinárodné zdroje

Міжнародне висвітлення зосереджується на виході Путіна з ізоляції, його контактах із європейськими, середньосхідними й африканськими лідерами та можливостях участі в АТЕС і G20. Повідомляється про запрошення і поступки США, а також про суперечки в Європі щодо прямого діалогу з Москвою та залежності від американської підтримки.

V čom sa spravodajstvo líši

Європейські лідери та коментатори по-різному оцінили дзвінок президента Фінляндії Александра Стубба і прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре Путіну. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен назвала це «самостійними діями», тоді як Штефан Майстер побачив у дзвінку ознаку небезпеки, з якою стикається Європа через можливу втрату США. Окремою суперечкою є позиція Зеленського щодо переговорів про Україну без її участі та повідомлення про те, що Сі Цзіньпін не планував обговорювати припинення війни на можливій зустрічі з Трампом і Путіним у Китаї.

Súvislosti

Повідомлення про дипломатичну активність Путіна з’явилися на тлі послаблення його міжнародної ізоляції. Його запрошували на високорівне зустрічі, зокрема саміти в Китаї та США, а його публічна присутність на міжнародних заходах відбувалася паралельно з продовженням повномасштабної війни Росії проти України. У той самий час Вашингтон переорінентовував ресурси на Близький Схід, що супроводжувалося погіршенням відносин із Києвом.