Fico obvinil Merza z vydierania: financovanie Ukrajiny versus rozpočet EÚ
Slovenský premiér Robert Fico obvinil nemeckého kancléra Friedricha Merza z vydierania po tom, čo Merz spojil rozhodovania o rozpočte EÚ s finančovaním Ukrajiny. Český premiér Andrej Babiš a maďarský premiér Peter Magyar sa postavili proti takému prepojeniu. EÚ zároveň rokuje o siedemročnom rozpočte na roky 2028 až 2034, zatiaľ čo lídri sa majú stretnúť na neformálnom samite v Dubline.
Hlavné body
- Vo svojom liste z 9. novembra Antóniovi Costovi Merz požiadal všetky krajiny EÚ, aby prispievali na financovanie Ukrajiny.
- Merz odhadol potreby Ukrajiny na rok 2027 na 70 miliárd eur, z čoho by EÚ musela poskytnúť približne 45 miliárd eur.
- Fico tvrdil, že Slovensko sa nezúčastní nového 70-miliardového balíka pre Ukrajinu a použije mechanizmus opt-out.
- Fico zároveň vyhrážal použitím slovenského práva veta a nazval Merzov prístup vydieraním.
- Babiš vyzval Európsky radu, aby prijala jasný a silný politický mandát pre zastupovanie EÚ v mierových rokovaniach o Ukrajine.
- Maďarsko, Slovensko, Bulharsko a Česko signalizovali, že neprispiejú na ďalšiu finančnú pomoc pre Kyjiv.
- Lídri EÚ majú financovanie Ukrajiny rokovať na neformálnom samite v Dubline 12. až 13. novembra.
Prečo je to dôležité
Spor môže rozhodnúť o tom, či sa členské štáty EÚ dohodnú na spoločnom modeli financovania Ukrajiny a ako bude táto podpora zahrnutá do rozpočtu EÚ na roky 2028 až 2034. Slovenské veto môže dohodu zdržať або zablokovať. Zároveň sa ukazuje hlboký rozdiel medzi štátmi, ktoré podporujú pomoc pre Ukrajinu, ale odmietajú viazať ju na rozpočet EÚ. Konflikt poukazuje aj na otázku, či má Európa pôsobiť predovšetkým ako finančný donor, alebo získať silnejšiu politickú účasť v mierových rokovaniach.
Čo sa stalo
Nemecký kanclér Friedrich Merz у листі з 9 листопада до голови Європейської ради Антоніо Кости закликав усі країни ЄС долучитися до фінансування України. Він оцінив потреби України на 2027 рік у 70 млрд євро, з яких ЄС мала б надати близько 45 млрд євро. За словами Мерца, спільна зобов’язальність усіх держав ЄС мала б стати передумовою для обговорення інших питань, зокрема фінансових. Німеччина залишила підтримку бюджету ЄС на 2028–2034 роки залежною від згоди всіх членів фінансувати Україну з 2027 року та вказала на нерівномірний розподіл двосторонньої допомоги.
Словацький прем’єр Robert Fico відреагував звинуваченням у шантажі. Він заявив, що Словаччина не братиме участі в новому 70-мільярдному пакеті та скористається механізмом opt-out. На додачу Фіко натякнув на право вето Словаччини, яке він назвав рівним праву Німеччини, і підкреслив готовність надавати гуманітарну та практичну допомогу, зокрема генератори, обладнання для розмінування й прибирання завалів.
Český premiér Andrej Babiš také odmítl, aby dohoda про фінансування України була умовою ухвалення наступного багаторічного фінансового рамки ЄС. Натомість він запропонував сильний політичний мандат для ЄС у мирних переговорах. Угорський прем’єр Peter Magyar теж критикував прив’язку бюджету ЄС до допомоги Україні. Болгарський президент Rumen Radev заявив, що Болгарія не долучиться до нового фінансування через бюджетний дефіцит, але не заблокує спільних рішень ЄС про допомогу Києву. Лідери ЄС мають обговорити питання на неформальному саміті в Дубліні 12–13 листопада.
Ako to opisujú ukrajinské zdroje
Українські медіа зосереджують увагу на конфлікті між Robert Fico і Friedrich Merz, наголошуючи на звинуваченні у шантажі та погрозі використати слов’цьке право вето. Вони також підкреслюють ширший спротив прив’язці бюджету ЄС до фінансування України з боку Чехії та Угорщини. На першому плані в матеріалах — прогнозовані потреби України у фінансуванні, а конфлікт подається як одна з головних перешкод для залучення нових європейських коштів.
Ako to opisujú medzinárodné zdroje
Німецьке висвітлення наголошує на тезі Merza про спільну відповідальність ЄС за підтримку України, нерівномірний розподіл двосторонньої допомоги та необхідності загальної зобов’язальності. Висвітлення вказує на статус Німеччини як найбільшого донора бюджету ЄС і фінансової підтримки України, а також на аргументи безпеки. Конфлікт подається як перевірку солідарності всередині ЄС перед неформальними зустрічами в Дубліні.
V čom sa spravodajstvo líši
Merz розглядав загальну зобов’язальність усіх держав-членів ЄС фінансувати Україну як передумову для обговорення інших фінансових питань. Fico назвав цей підхід шантажом, відкинув його й погрожував застосувати право вето. Babiš заперечував можливість зробити угоду про фінансування України умовою ухвалення наступного багаторічного фінансового рамки ЄС. Magyar критикував прив’язку бюджету до допомоги Україні, натомість наголошуючи на витратах Угорщини на захист кордонів ЄС. Fico і Babiš при цьому підтримували продовження допомоги та посилення політичної ролі ЄС у мирних переговорах, але відкидали або оскаржували запропоноване поєднання фінансування і бюджету ЄС.
Súvislosti
У грудні 2025 року ЄС погодив кредит Україні на 90 млрд євро; 24 із 27 держав-членів висловили готовність долучитися. Словаччина, Чехія та Угорщина відмовилися брати участь у цій програмі та отримали звільнення від сплати відсотків. ЄС розглядає додаткові зовнішні запозичення та використання заморожених російських активів як можливі джерела подальшої підтримки. Німеччина є найбільшим внеском у бюджет ЄС і найбільшим фінансовим донором України. Переговори щодо семирічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки тривають, а лідри мають обговорити фінансування України на неформальному саміті в Дубліні 12–13 листопада.