MMF navrhuje postupné zrušenie povinných rezerv a zvýšenie cien elektriny a plynu
Medzinárodný menový fond navrhuje postupnú reformu energetických mechanizmov podpory v Ukrajine. Podľa návrhu majú výrazne vzrásnú tarify pre domácnosti, sprevádzané cielenou sociálnou pomocou pre najmenej chránené spotrebiteľa.
Hlavné body
- MMF odporúča zrušiť povinné rezervy (ПСО) o 20% v prvom roku, o 60% v druhom a o ďalších 20% v treťom roku.
- Energetické podpory a súvisiace fiškálne výdavky predstavovali podľa odhadov MMF 3,7% HDP ročne v rokoch 2024–2026.
- Súčasné tarify pokrývajú 41% nákladov na dodávku elektriny a 49% nákladov na dodávku plynu.
- Scenár A počíta s rastom tarify na elektrinu na 9,7 hr/KWh a plynu na 22 UAH/m³ s DPH, čo znamená nárast o 141% a 104%.
- Scenár B predpokladá efektívnejšiu distribúciu a zohľadňuje náklady na obnovu po vojne: tarifa na elektrinu dosiahne 6 UAH/kWh a na plyn 17,2 UAH/m³ s DPH.
- Úspory podľa scenára A dosiahnu 3,2% HDP, kým pri scenári B to bude 1,5% HDP.
- MMF momentne neodporúča zaviesť samostatné sociálne tarify na elektrinu a plyn.
Prečo je to dôležité
Reforma by mohla výrazne znížiť fiškálne bremeno spojené s energetickými dotáciami, no zároveň by výrazne zvýšila výdavky domácností na elektrinu a plyn. MMF preto podporuje zvýšenie tarifov len razom s cielenou sociálnou pomocou pre spotrebiteľov, ktorí nie sú schopní uhradiť plnú cenu energie. Finančný efekt závisí od zvoleného scenára: úspory podľa scenára A sú virom ako dvojnásobné. Вопрос ґрунтується на те, чи зможе Україна забезпечити соціальний захист і прозорий контроль енергетичних витрат під час реформи.
Čo sa stalo
Фахівці Департаменту з бюджетних питань МВФ підготували аналітичний звіт «Оцінка бюджетних витрат на енергетичні субсидії та варіанти реформ» після технічної місії в Києві 14–19 червня 2026 року. Під час місії вони зустрічалися з представниками українських міністерств, державних енергетичних компаній, ДТЕК та інших учасників ринку.
У звіті запропоновано два сценарії поступової відмови від ПСО. Обидва передбачають підвищення тарифів для населення та адресну соціальну допомогу для найменш захищених домогосподарств. МВФ пропонує скорочувати механізм на 20% у перший рік, на 60% у другий і на решту 20% у третій.
За сценарієм «А», який передбачає збереження поточних ринкових умов, на третій рік реформи тариф на електроенергію становитиме 9,7 грн за кВт·год, а тариф на газ — 22 грн за куб. м з ПДВ. Загальне підвищення становитиме 141% для електроенергії та 104% для газу. Валова економія від повного пакета реформ оцінюється у 3,2% ВВП.
Сценарій «Б» враховує повернення до стабільних повоєнних умов у середньостроковій перспективі, підвищення ефективності постачання та витрати на реконструкцію. На третій рік тариф на електроенергію становитиме 6 грн за кВт·год, а на газ — 17,2 грн за куб. м з ПДВ. Загальне зростання тарифів складе 52% і 60% відповідно, а економія — 1,5% ВВП.
За поточних умов чинні тарифи залишаться до кінця опалювального сезону 2026/27, як повідомив 8 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Сергій Корецький. Уряд 28 вересня 2026 року продовжив ПСО на газ до 31 березня 2027 року.
Súvislosti
Розрахунки МВФ вказують, що у 2024–2026 роках субсидії на електроенергію в межах ПСО становили близько 1,8% ВВП на рік, а субсидії на газ — 1,4%. Ще 0,3% ВВП становили субсидії на тепло поза системою ПСО і 0,2% — підтримка виробників електроенергії з відновлюваних джерел. Втрати надходжень ПДВ та акцизів на ринках електроенергії й газу в 2024–2026 роках становили 0,1–0,2% ВВП на рік.
Частину фінансової різниці між тарифами та фактичними витратами покривають «Нафтогаз» і «Енергоатом» власними балансами, що робить державні витрати менш прозорими. Борг теплокомуненерго перед «Нафтогазом», виниклий через різницю між тарифами та собівартістю тепла, у січні 2026 року сягнув 1% ВВП.
Тариф на електроенергію для населення вже підвищували на 83% у травні 2023 року та на 64% до 4,32 грн за кВт·год унаслідок рішення уряду від 31 травня 2024 року. Окрема система соціальних тарифів потребувала б складного контролю розподілу енергії, якого Україна наразі не має, і мала б відповідати вимогам Третього та Четвертого енергетичних пакетів ЄС.