Marine Le Penová začala prezidentskú kampaň vo Francúzsku
Marine Le Penová začala kampaň na post francúzskeho prezidenta z pozície lídky opýtovaní. Sľúbila nominovať Jordana Bardella na predsedu vlády, znížiť životné náklady a vládu národnej jednoty. Jej vystúpenie v Orleanse prebehlo v čase protestov proti rastúcim cenám a antisimunistických zhromaždení.
Hlavné body
- Marine Le Penová začala prezidentskú kampaň у Франції.
- Opýtovanie Ipsos zverejnené v sobotu dávalo Le Penovej 32 až 34 % v prvom kole.
- Pri úspechu chce vytvoriť vládu národnej jednoty, zosilniť boj proti zločinnosti, obmedziť imigráciu a znížiť dane pre firmy.
- Podľa nej Francúzsko musí zachovať úplnú kontrolu nad vlastnými ozbrojenými silami a jadrovým arzenálom.
- Le Penová povedala, že v prípade víťazstva vymenovala Jordana Bardella predsedom vlády.
- Bardella znovu získal 98,98 % hlasov na zjazde strany National Rally.
- V sobotu protestovalo proti rastúcim cenám viac ako 400-tisíc ľudí a polícia zadržala поvyše 1 300 účastníkov.
Prečo je to dôležité
Kampaň Le Penovej môže výrazne zmeniť francúzsky prístup k Európskej únii, obrane, migrácii, zdaňovaniu a životným nákladom. Zároveň by jej zvolenie prinieslo zmenu francúzskej politiky щодо України: вона обіцяла припинити фінансову допомогу через шість місяців, хоча допускала продовження навчання українських військових і постачання військового обладнання. На тлі протестів проти зростання вартості життя залишається висока ймовірність тиску на уряд щодо витрат і соціальної політики.
Čo sa stalo
Marine Le Penová розпочала президентську кампанію у Франції від ультраправого «Національного об'єднання» та в Орлеані промовляла на з'їзді партії. Головну промову мала виголосити в неділю по обіді. Вона заявила, що у разі перемоги призначить Жордана Барделла прем'єр-міністром, а на з'їзді партії Барделлу знову обрали головою з результатом 98,98 %.
Серед обіцянок Ле Пен назвала зниження вартості життя через обмеження енергетичних рахунків для домогосподарств, зменшення податків і скорочення внеску Франції до ЄС. Також вона анонсувала уряд національної єдності, посилення боротьби зі злочинністю, обмеження імміграції та зменшення податків для бізнесу. У зовнішній політиці Ле Пен заявила про повний контроль над французькими збройними силами й ядерним арсеналом та політичну незалежність Франції.
Кампанія відбувалася на тлі великих протестів проти подорожчання життя, антифашистських маршів і заворушень 17 жовтня. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс звинуватив у значній частині насильства «ультралівих» екстремістів, а Ле Пен критикувала уряд Макрона за м'якість до агресивних протестувальників і брак авторитету.
Ako to opisujú ukrajinské zdroje
Українські матеріали наголошують на попередніх обіцянках Ле Пен припинити допомогу Україні та її критику французької підтримки України у відбитті повномасштабного вторгнення Росії. Вони також відзначають, що під час анонсу припинення допомоги кандидатка допустила продовження навчання українських військових і постачання військового обладнання. Серед важливих тем також є ставлення Ле Пен до вступу України до ЄС, незалежність французької зовнішньої політики та теза Фридленда про вплив Москви на Францію. Під час промови в Орлеані Ле Пен прямо не згадувала Україну чи Росію.
Ako to opisujú medzinárodné zdroje
Матеріали зосереджуються на початку президентської кампанії, головній промові в Орлеані, програмних обіцянках Ле Пен і можливому призначенні Жордана Барделла прем'єр-міністром. Значна увага приділяється протестам проти подорожчання життя, антифашистським маршам, затриманням і політичним наслідкам заворушень 17 жовтня. Опитування подають Ле Пен як лідера першого туру, а її кампанію розглядають у контексті французького розколу щодо державних витрат, соціальної політики, безпеки та імміграції.
V čom sa spravodajstvo líši
Оцінки чисельності антифашистського маршу в Орлеані різняться: поліція повідомила про 13 тис. учасників, а організатори — про удвічі більше. Також Ipsos у першому турі оцінило результат Ле Пен у 32–34 %, тоді як інші опитування називали показник у 38 %.
Súvislosti
Після заворушень 17 жовтня Макрон пообіцяв, що порушники відшкодують збитки, а префекти зможуть за потреби забороняти зібрання. Борг і дефіцит бюджету Франції вже перевищують ліміти ЄС. «Жовті жилети» закликали до нового дня протестів наступної суботи, а профспілка CGT — до страйків із 5 листопада. У вересні Ле Пен і Барделла заявили, що Москва не повинна впливати на політику Франції, але закликали до обговорення обсягів допомоги Україні.