Pri útoku na distribúciu humanitárnej pomoci v Komyšuvache prišlo o život najmenej 57 ľudí

Prečo je to dôležité

Útok na oznámený bod distribúcie humanitárnej pomoci a následné útoky na záchranárov počas preskúmania závalov spôsobili najmenej 57 úmrtí a otvorili otázky o ochrane pracovníkov záchranných služieb a humanitárnych operácií. Prípad poukazuje aj na širší vzorec útokov na nemocnice, energetickú infraštruktúru a ďalšie civilné objekty, що створzuje významné právne a humanitárne dôsledky.

Čo sa stalo

Dňa 2. novembra 2026 do obce Komyšuvacha na Záporožskej oblasti dopadlo deväť leteckých bômb. Podľa opisu útoku najskôr zasiahla bomba FAB-500 bývalú gymnáziu „Džerelo“, kde sa rozdávala humanitárna pomoc, a neskôr bomba FAB-3000 zasahuла do úkrytu, kde boli ľudia. Útok spôsobil najmenej 57 úmrtí. Medzi obeťami boli dvaja záchranári DSNS a štyria policajti. Počas približne siedmich dní záchranári odstraňovali závaly; dňa 8. novembra na nich trikrát zaútočili drony, pričom dvaja záchranári utrpeli zranenia a poškodený bol пожежно-рятувальна машина.

У ніч на 3. novembra Россия здійснила масштабний удар по Україні, використавши 289 ударних безпілотників, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Серед цілей були генерація та підстанції у дев’яти областях. Близько 03:20 авіабомба влучила в перехід між корпусами міської лікарні в Харкові, де перебували 236 пацієнтів і 31 працівник. Унаслідок удару постраждали 73 людини, а 226 пацієнтів евакуювали. У Дніпрі внаслідок атак на енергетику пошкоджені хоспіс, лікарня й амбулаторія. За даними ДСНС, загинули двоє людей і ще 20 постраждали.

У ніч на 7. novembra Росія випустила по Києву та Київщині 36 ракет і 172 ударні дрони. Постраждали житлові та інфраструктурні об’єкти, а в Києві — щонайменше п’ятеро людей, серед них 14-річна дитина. 10. novembra в Кропивницькому удар влучив у магазин торговельної мережі, внаслідок чого травмувалися двоє людей.

Ako to opisujú ukrajinské zdroje

Українські органи та міжнародні гуманітарні організації наголошують, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі було оголошено заздалегідь. Українське Міноборони описує удари по гуманітарній допомозі, рятувальниках, лікарні, енергетиці, житловому будинку та магазину як порушення Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Окремо наголошується на загиблих серед рятувальників і поліцейських, пошкодженні рятувальної техніки та масштабі ударів по цивільній інфраструктурі.

Ako to opisujú medzinárodné zdroje

Місія ООН з прав людини в Україні зазначила, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі оголосили заздалегідь, а удар порушив основні принципи міжнародного гуманітарного права. Комісія ООН 26 жовтня 2026 року заявила, що удари по енергетичній інфраструктурі є воєнними злочинами та злочинами проти людяності. Росія вважає себя продовжувачкою СРСР і залишається стороною Женевських конвенцій та Додаткового протоколу I, тому її юридичні обов’язки зберігаються.

Súvislosti

Женевські конвенції про захист жертв війни було uchvaleno 12. augusta 1949. roku, a Ďalší protokol z roku 1977 upresnil pravidlá ochrany civilného obyvateľstva, objektov a organizácií civilnej obrany. СССР podpísal Ženevské konvencie 12. decembra 1949. roku a ratifikoval ich 10. mája 1954. roku; Ďalší protokol I podpísal 12. decembra 1977. roku a ratifikoval 29. septembra 1989. roku.

У Комишувахі поширювали гуманітарну допomocu v bývalej gymnáziu „Džerelo“. Роздачу допомоги оголосили заздалегідь. Після 2. листопада пошуки загиблих тривали, попри атаки безпілотників на рятувальників 8. листопада. У ніч на 3. листопада Россия здійснила масштабний удар по Україні, а 7. листопада атакувала Київ і Київщину.