Ukrajinské vojsko prvýkrát zajalo Indonéza, ktorý bojoval za Rusko
Ukrajinské vojsko prvýkrát zajalo indonézskeho občana, ktorý bol násilne zverbovaný do ruských ozbrojených síl. Deväť49ročný Sukamto Ajoč z mesta Blitar na Jáve podpísal dokument, ktorý sa ukázal ako dohoda s ruským ministerstvom obrany, a bol poslaný do boja. Po útoku ukrajinských dronov sa dostal na ukrajінську teritorію і потрапив do полону.
Hlavné body
- Zajatý 49-ročný Sukamto Ajoč je obyvateľom mesta Blitar na ostrove Jáva.
- Na moskovske letecký dverami sa vydal 22. júna 2026 na základe ponuky práce prevažne v stavebníctve.
- Podpísaný dokument bol v skutočnosti dohodou s ruským ministerstvom obrany; Ajoča pridelili k 39. samostatnej motorizovanej streleckej brigáde.
- Po neúspešnom pokuse o útek mu násilne vytatuovali identifikačné číslo na hrudi.
- Ajoča a ďalších zahraničných bojovníkov poslali do šturmových operácií v Zaporožskej oblasti.
- Skupinu zasiahli ukrajinské drony a Ajoč následne потрапив до українського полону.
- Indonézia požiadala Rusko, aby zastavilo verbovanie svojich občanov do vojenských alebo iných súvisiacich vojenských úloh.
Prečo je to dôležité
Prípad dokumentuje, ako sa zahraničných občanov verbovalo do ruských vojenských síl і ako jeden з nich потрапив до українського полону. Zároveň свідчить про залучення Індонезії до захисту своїх громадян і про різке зростання масштабів вербування у 2026 році.
Čo sa stalo
Сукамто Айок прибув до Москви 22. червня 2026 року разом із Чарльзом Кумаром Айоком, сподіваючись отримати роботу в будівельному секторі. Підписаний документ виявився договором із Міністерством оборони Росії, а 30. червня, коли Айока разом із 12 іншими людьми везли до окупованого Донецька, він дізнався про справжній зміст контракту. Його та інших іноземців з-під командування російських офіцерів переправили до Запорізької області для участі у штурмових діях без належної бойової підготовки. Після невдалого утечі та насильственного татуювання з ідентифікаційним номером група потрапила під удар українських дронів і була розбита. За кілька днів Айок вийшов на українські позиції та був взятий у полон. У жовтні представник Координаційного штабу Дмитро Усов домовився з послом Індонезії в Україні Аріфом Басаламамохом про доступ консула до полоненого.
Ako to opisujú ukrajinské zdroje
Українські джерела наголошують, що це був перший індонезійський громадянин, захоплений Україною під час вони на боці Росії. Особливу увагу привертають прихована догода, примусове татуювання, відправлення на штурм у напрямку Запоріжжя та удар українських дронів, після якого полонений потрапив до українського полону. Також повідомляється про домовленість щодо доступу індонезійського консула.
Ako to opisujú medzinárodné zdroje
Міжнародне висвітлення зосереджується на реакції Індонезії, яка попросила Росію припинити вербування індонезійських громадян до військової служби та пов’язаних з нею посад. Іноземні джерела також розглядають виявлення мережі торгівлі людьми, яка через соцмережі та месенджери обіцяла високооплачувану роботу в логістиці, прикордонній охороні та оборонному будівництві, а згодом примусово укладала контракти на службу найманцями. На ширшому рівні вербування іноземних громадян пов’язують із великими втратами російських військ.
V čom sa spravodajstvo líši
Оцінки кількості завербованих індонезійських громадян відрізняються залежно від часу: за перші дев’ять місяців 2026 року називали близько 283 осіб, а на момент захоплення полоненого — 292. Перед 2026 роком, за повідомленнями, Россия завербувала не більше десяти індонезійських громадян за три попередні роки.
Súvislosti
Сукамто Айок прибув до Росії 22. червня 2026 року після пропозиції колишнього однокласника Арйо Ар’янто, яка обіцяла роботу за будівельним контрактом. Індонезійська поліція викрила мережу торгівлі людьми, що вербувала громадян через соцмережі та месенджери. За повідомленнями вербувальницьких мереж, людей змушували підписувати контракти на службу найманцями, а деяких відправляли в зони бойових дій. У лютому розвідка Кенії повідомила, що до російської армії заманили понад тисячу кенійців; Россия також вербує громадян Уганди та Південної Африки.